Мета: - виховання ціннісного ставлення
особистості до держави, суспільства;
- розширити знання учнів з
історії рідного краю; познайомити з видатними постатями Черкащини, які зробили
великий внесок у формування козацтва як сили національно-визвольної боротьби; розвивати
інтерес до вивчення історії рідного краю, фольклорної спадщини українського
народу; виховувати любов до України,
малої батьківщини, повагу до борців за національне визволення України, почуття
гордості за предків, патріотизм;
- розвивати
творчі здібності учнів, їх уміння працювати з різними джерелами інформації;
- розвивати
комунікативні здібності учнів.
Обладнання: карта Черкаської
області, карта України, портрети видатних діячів історії Черкащини, про яких
йтиметься на уроці, вишитий рушник, калина, чорнобривці, портрет Т. Г. Шевченка, мультимедійна презентація, фонограми пісень,
комп’ютер.
Тип заняття: усний журнал
Хід заняття
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Вступне
слово вчителя:
Серед різнобарв’я
українських земель – найрідніша для нас – це Черкащина. Кожний, хто навіть
жодного разу не бачив її безкрайніх полів і високих круч, не милувався
мальовничими краєвидами Росі, уже знайомий з цим краєм, оскільки з давніх часів
і до наших днів пролягли тут основні шляхи історії:
- на цій землі розквітнув далекозорий державний розум і військовий талант
гетьмана України Богдана Хмельницького;
- тут народився і найшов спочинок геній українського народу Тарас Шевченко;
- вона має славне минуле, багата на унікальні пам’ятки історії та культури.
На території області знайдено понад 100 поселень трипільської культури, близько
сотні поселень і курганних могильників скіфських часів;
- тут почалися повстання холодноярських гайдамаків під проводом Максима
Залізняка та Івана Гонти;
- саме Черкащина покликана відігравати вирішальну роль у розвитку нашої
держави, стати центром відродження всього українського, її духовності,
культури, традицій, економіки.
Може, десь земля є краща й вища,
А над нею небо золоте,
Та мені найкраща та, де вишня,
Та, де вишня мамина цвіте.
Оглядаю далі при дніпрові –
Й горде щастя крильми обійма:
Є краї на світі пречудові,
Та за тебе кращої нема.
Черкащино! Зоря моя єдина!
Струмочок чистий, як струна
бринить.
Мій краю рідний! Пісне тополине!
Хіба тебе я можу не любить?
Твої вітри крилаті, світанкові
Мене вели по тисячі доріг
Шевченкові слова добра й любові,
Як слово батьківське, в душі своїй беріг.
Сьогодні ми прочитаємо лише декілька сторінок усного журналу про нашу рідну
Черкащину, поринемо в її красу, славне історичне минуле та сьогодення. Ви
готували розповіді, повідомлення, які ми залюбки вислухаєм.
ІІІ. Основна частина
Сторінка1. Історія створення
Черкаської області.
2014 рік – особливий у житті
Черкащини. 7 січня 2014 року
виповнюється
60 років з дня утворення Черкаської області. До того часу частина території
області відносилась до Київської області, лівобережжя – до Полтавської.
Півторамільйонна Черкащина може служити візитною карткою України, тому що
уособлює в собі щось від кожного регіону. Навіть назва області пов’язана з
історією всього народу.
Були часи, коли українців називали черкасами.
Я хочу, щоб ви знали історію рідного краю, любили, а нам є за що любити його.
Але хочу нагадати мудрий вислів М.Рильського «Мало любити свій рідний край,
його треба знати».
Черкаська область утворилася 7 січня 1954 року із 20
районів Кіївської області, 6 районів Полтавської, 2 – Кіровоградської і 1 –
Вінницької областей. Згодом було передано Чигиринський район Кіровоградщини.
Утворилась область площею 20,9 тис.км.кв., що
становить 3,5% загальної території України, до якої нині входить 20 адміністративних районів, 16
міст (6 із них обласного підпорядкування), 15 селищ міського типу, 825
сіл.
По
області протікає 1037 річок, найбільші з них: Дніпро - головна водна артерія
України, Гірський Тікич, Тясмин, Рось. На Черкащині понад 2,3 тисячі озер,
ставків і водоймищ. Протяжність Кременчуцького водосховища - 130 км.
(демонстрування на карті
України)
Сторінка2. Символіка Черкаської області
Герб області (великий).
Складається з малого герба і картуша, що його обрамлює. Картуш – це композиція
щитоподібної загостреної форми. Середні бокові частини картуша волютоподібно
загнуті до центру. В нижній частині картуша зображено схрещені шаблю та булаву.
Краї середніх частин картуша обабіч малого герба завершують лаврові вінки. Над
ними із завитків волют піднімаються вгору гнучкі стебла з кетягами калини та
листя.
Посередині верхньої
частини картуша розміщене графічне зображення Т.Г.Шевченка у фас, вписане у
восьмигранний щит. Зображення – білого кольору на пурпуровому тлі. Навколо щита
з портретом розміщено гілки дуба з листям та жолудями. Разом вони утворюють
силует традиційної для картушів «корони». Весь картуш, за винятком зображення
Т.Г.Шевченка, монохромний, кольору металу: міді, бронзи, срібла.
Булава та шабля
символізують славне козацьке минуле Черкащини, державотворчу діяльність Богдана
Хмельницького. Лавр – символ слави. Волюти – праісторія зародження і розвиток.
Калина – найпоширеніший рослинний символ, виразник української ментальності.
Образ Т.Г.Шевченка – найвищий прояв таланту землі Черкаської, визнаний у всьому
світі; пророк і символ України, гордість і слава нашого краю. Дуб – символ сили
і незламності, а жолуді – надії на ріст і прогрес.
Прапор Черкаської
області. Прямокутне полотнище синього кольору, яке символізує небесну височінь,
гідність. У центрі полотнища розміщено двостороннє зображення герба. Краї трьох
сторін полотнища обрамлені жовтою бахрамою (четверта одягається на древко), у
верхній частині якого закріплено два шнури відповідно синього і жовтого
кольорів з кутасами золотистого кольору. Співвідношення ширини полотнища до
його довжини 2:3.
Автори герба і прапора –
Олександра і Микола Теліженки.
Сторінка3. Черкаси – місто козацьке
Протягом століть Черкаси
займали визначне місце в історії українського народу. Місто засноване у
середині 80-х років ХІІІ ст.
У ХІV ст. Черкаси були в
складі Київського князівства і належали литовським феодалам. У другій
половині ХV ст. кримські татари оновили
грабіжницькі напади на українські землі. 1483 року вони зруйнували всю
Київщину, однак жителі Черкас з успіхом відбивали напади ворогів. Черкаси
залишилися на півдні держави єдиним містом, яке не було зруйноване. Перші
згадки в історичних джерелах про козаків у нашому краї відносять до 1492 р.
тривалий час козацтво відігравало важливу роль у житті Черкас. З кінця ХV ст. і
до часів гетьманства Б. Хмельницького, Черкаси були головним містом козацької
України, за що і козаки і сама Україна часто називалися в 16-17 ст. в Росії –
черкасами.
На початку ХVІ ст.
Черкаси з навколишніми поселеннями складали староство. Володів ним Остап
Дашкевич, який одночасно очолював тоді й українську прикордонну варту в районі
Середньої Наддніпрянщини і був старостою міста з 1514 до 1535 року. Він добре
впорядкував місто, спорудив міцний замок, який зміг витримати 13-денну облогу
татарського війська 1532р.
Черкасці брали активну
участь у селянсько-козацьких повстаннях. У травні 1593р. під Черкасами з’явилося
2-тисячне військо під проводом К. Косинського.
Тоді ж на околиці міста
відбувся бій козацьких загонів з польським військом, у якому брали участь і
черкасці.
На початку ХVІІ ст.
козаки складали більшу частину населення міста. Черкаси часто піддавались
спаленню і руйнації. Так у 1637р. після битви з гетьманом Павлюком під
Кумейками поляки, захопивши Черкаси, спалили їх.
Разом із зруйнуванням
Черкас на деякий час занепало і козацтво.
Черкаси були тісно
пов’язані з подіями національно-визвольної війни українського народу 1648 –
1654 років. Звідси 8 червня 1648 року звернувся з листом до уряду Москви про
бажання українського народу приєднатися до Росії.
Одночасно Черкаси
розвивалися як великий ремісничий і торгівельний центр, де був поширений
гончарний промисел, шевське, ткацьке, ковальське та інші ремесла. Значна
частина населення займалась сільським господарством. Після приєднання
Правобережної та Лівобережної України до Росії, Черкаси з 1797 р. стали
повітовим містом Київської губернії.
Походження назви Черкас
тлумачиться по-різному. Згідно з однією точкою зору, місто-фортецю збудувала
група черкесів, переселена сюди в 1282-1284 роках з Курського князівства. Дехто
вважає, що Черкаси засновані племенами торків і берендеїв або чорними клобуками,
яких називали черкасами. У всякому разі достовірно відомо, що козаків, які
селилися навколо міста, іменували черкасами, а в російських документах ХVІ -
ХVII століть черкасами називали усіх українців взагалі.
Назва міста напряму пов'язана з етнонімом
черкаси — так називали всіх українців сусідні народи, зокрема росіяни, татари,
про що вперше повідомив 1245 року італійський посол Плано де Карпіні.
Сторінка4. Черкащина – колиска козацтва
Учитель. Жодна з держав не може
вважати себе ані розвиненою, ані демократичною, якщо її громадяни не знають
свого минулого. Особливо потрібно його знати нам, українцям.
Козацтво.
Запорізька Січ… Славні сторінки української історії. Козацтво пройшло героїчний
і суперечливий шлях. Козаччина – це не тільки найблискучіша, найефективніша
поява в українській історії, це ще й доби найбільшого напруження сил
українського народу, його державної, соціальної та культурної творчості, коли
яскраво виявились найкращі – світлі і найгірші – темні сторінки національного
менталітету.
Що говорить вам «козак» –
Це крилате горде слово?
І чому буває так,
Що світлішає від нього?
Учитель. Давайте згадаємо, хто такий козак?
Учень. Уперше слово «козак»
згадується в первісній монгольській хроніці 1240 року.
Наприкінці ХІVст. козаками називали вільних незалежних людей, шукачів
військових пригод.
Учень. Козаки називалися
«запорізькими», бо головні їхні центри знаходилися нижче Дніпровських порогів.
Учень. Козацтво зароджувалося у
різних краях України: на Дніпрі, на Південному Поділлі, на Чернігівщині,
Волині.
Учень. Козаччина народжувалася
і поширювалася на території, яка межувала зі степами, тому з’явилося прислів’я:
«Степ та воля починалися там, де починався вільний степ, і поза степом не було
ані козаків, ані волі».
Учень. Оселяючись за порогами Дніпра на островах,
козаки почали відбудовувати січі. Січ – засіка, дерев’яне укріплення, яке
робилося з січених дерев. Пізніше «Січ» стала означати столицю запорозького
козацтва.
(Пісня «Гей ви, козаченьки»)
Учитель. Поряд зі словом «січ»
вживалося слово «кіш». Його тлумачили як правління, або місце тимчасового
перебування козаків, військового табору. Військо Запорозьке зазвичай поділялося
на 38 куренів (частин війська). Число козаків у курені – від кількох десятків
до сотні.
«Серце» нашої молодої
держави – її столиця, древній і вічно юний Київ. А “душею” України цілком
справедливо можна вважати Черкащину. Адже саме тут формувався звитяжний
козацький дух нашого народу, тут розташована й гетьманська столиця – Чигирин.
Учень. Черкащина та, передусім Черкаси і Канів, стає центром
формування українського козацтва, яке почало відігравати важливу роль у захисті
населення від кримсько-татарської агресії і у боротьбі проти соціального та
національно-релігійного гніту з боку шляхетської Польщі, під юрисдикцію якої перейшли
землі регіону. Як організатори козацтва в істрію увійшли черкаські старости
Остафій Дашкевич і Дмитро Вишневецький.
В ХVІ - на початку ХVІІ
ст. краєм прокотилася хвиля козацько-селянських повстань, які переросли у
Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького та утворення Української
козацької держави, військово-політичним центром якої став Чигирин. Після
згасання національно-визвольного руху за Андрусівським договором 1667 р.
лівобережна частина Черкащини відійшла до Росії, а правобережна - до Польщі.
В наступному столітті
територія краю була епіцентром гайдамацького руху, кульмінацією якого стало
повстання Коліївщина, що вибухнуло у 1768 р. Уродженцями краю були Максим
Залізняк, Іван Гонта, Йосип Шелест та інші ватажки цього повстання.
Сторінка5. Черкащина – «душа»
України
Черкащина багата на історичні постаті. На цій землі розквітнув
державний
розум і військовий талант гетьмана України Богдана
Хмельницького.
Тут народився і знайшов спочинок великий український поет Тарас Шевченко, Піснями і легендами вплелись у віти вікових
холодноярських лісів думи про Коліївщину, про рух гайдамаків під проводом
Максима Залізняка та Івана Ґонти, пам'ять про героїв національно-визвольної
боротьби Івана Богуна та Максима Кривоноса.
На цій же землі у селі
Моринці Звенигородського повіту (тепер району) народився поет, художник,
демократ Тарас Григорович Шевченко. Ця земля, а саме Канівська Чернеча гора, у
1861р. навіки упокоїла його тіло. У цьому році ми відзначаємо знаменну дату –
200-річчя з дня великого генія українського народу.
(демонстрування відео
фрагмента про Т.Г. шевченка)
На Черкащині в м.
Городище побачив світ видатний композитор, автор першої української опери
"Запорожець за Дунаєм" С.С.Гулак-Артемовський.
Із Городищенським районом тісно пов’язане
не одне покоління родини Симиренків:
це і одні з перших на Вкраїні промисловців-цукрозаводчиків, це і
вчені-садівники, які вивели широковідомі сорти яблук і груш: Ренет Симиренка,
Бергамот Мліївський тощо.
Перлиною паркового мистецтва, прекрасним,
неповторним, дивовижним вважається дендрологічний парк "Софіївка", що
розташований в м. Умань та відкритий ще в 1800 році.
Містечко Кам’янка
пов’язане з іменами революціонерів - декабристів: тут у садибі В.Л.Давидова
знаходилася штаб-квартира Кам’янської управи таємного Південного товариства, де
бували Пестель, Волконський, Муравйов-Апостол та інші.
Смт. Стеблів -
батьківщина класика української літератури і публіциста І.С.Нечуя-Левицького, що створив "Кайдашеву сім’ю" та
"Миколу Джерю".
У роки Великої Вітчизняної війни на цій
землі відбулася одна із запекліших битв, що отримала назву
Корсунь-Шевченківської. Сталося це на початку 1944 року.
Сином Черкащини,
уродженцем уманської землі є і видатний полководець, двічі Герой Радянського
Союзу, генерал армії І.Д.Черняховський.
Не можна не згадати, що саме на Черкащині
народився поет Ф.Предтеча, автор пісні "Раскинулось море широко"; це
батьківщина видатного борця І Піддубного; тут жили і писали свої твори поет Василь Симоненко і автор історичних
романів Семен Скляренко; саме тут у маленькому селі Мошни у 1823 р.
кріпаки-умільці побудували перший в Україні пароплав "Пчелка".
На цій землі був народжений один із
засновників Народного Руху України В’ячеслав
Чорновол.
І.М.Піддубний
- український спортсмен- борець. Шестикратний чемпіон світу з боротьби (Париж,
Мілан, Франкфурт, Нью-Йорк), та ін.
І саме із черкаського села Вільшана
походять родинні коріння видатних боксерів-важковаговиків сучасності братів Кличків.
В маленькому нарисі
неможливо навіть згадати про всіх видатних людей або всі історичні і культурні
події, що пов’язані з цим краєм, але з великою повагою можна зазначити, що
Черкащина - край із шляхетною і гордою історією, тут жили і живуть щирі і
працьовиті люди...
Сторінка6. Чи знаєте ви…
1.
Що саме із своєї зброї козаки жартома називали
«сестрицею»? (шабля).
2.
Кому з гетьманів народ присвятив пісню «Ой, на горі та
женці жнуть»? (Петро Сагайдачний).
3.
Ким за віросповіданням були козаки? (православними).
4.
Кого з святих козаки вважали своєю заступницею? (свята
Покрова).
5.
Назвіть ім’я уславленого кошового отамана Запорізької
Січі доби героїчних походів? (Іван Сірко).
6.
Хто заснував Запорізьку Січ? (Дмитро Байда-Вишневецький).
7.
Одна із версій назви цього міста походить від його
жителів, що прийшли сюди з півдня, і в перекладі з осетинської мови означає
«орел». (Черкаси)
8. «Місце, покрите
чагарниками» – так дослідники пояснюють назву одного з міст Черкащини, яке в
історії козацької
України відіграло дуже велике значення. (Чигирин)
9. За легендою, м.Сміла
називається так на честь:
А)
Смілянського замку
Б) сміливої дівчини-козачки
В) відважного воїна
(на честь сміливої дівчини, ім’я якої
так і залишилося невідомим. Вона присоромила козаків, які вже опустили руки у
боротьбі проти шляхти, що захопила місто, підняла їх бойовий дух і повела за
собою)
10.
У якому столітті виникло місто Черкаси?
А) у 10
Б) у 15
В) у13
11. Чиє ім’я
носить музичне училище у м.Черкаси?
А) С.С. Гулака-Артемовського
Б) М.В. Лисенка
В) І. Карпенка-Карого
Учень. Пишайтесь нашим славним
минулим, воно допоможе нам вистояти в нелегкі теперішні часи. Це потрібно не
тільки кожному з нас. Це потрібно і для того, щоб не вмерла, вічно жила ненька
– Україна.
Ще не вмерла Україна, ні
слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії,
усміхнеться доля
Душу й тіло ми положим за
нашу свободу
І покажем, що ми, браття,
козацького роду.
Учитель. Ось і закінчився урок,
Хотілося б вам усім
побажати
Добра, і злагоди, й
краси,
Щоб для України ви росли.
Хай вам щастить завжди й
у всьому,
Не піддавайте серце
злому.
Хай Бог усім допомагає
І рідний край оберігає.
Немає коментарів:
Дописати коментар